|
Сучасний вищий навчальний заклад, яким є
Кременчуцький державний університет
ім.М.Остроградського, для якісного проведення навчального процесу та
наукової діяльності потребує, крім матеріальної бази, кадрового та
учбово-методичного забезпечення, також повноцінного інформаційного забезпечення.
Приєднання України до Болонського процесу поставить ще більш жорсткі вимоги до
можливості оперативного отримання інформації про функціонування сфери вищої
освіти в Європі та можливості оперативного обміну інформацією між університетами
і об’єднуючими їх структурами.
Класична схема інформаційного забезпечення навчального процесу передбачає
наявність достатньої кількості паперових підручників та навчальних посібників в
бібліотечному фонді університету та необхідні тиражі учбово-методичного
забезпечення по дисциплінам на кафедрах. Як бібліотечний фонд, так і
учбово-методичне забезпечення на кафедрах вимагають суттєвого щорічного
поповнення і оновлення, яке мусить складати не менше 10÷15% від фонду, а при
відкритті значної кількості нових спеціальностей збільшується до 15÷25%. Для
ефективної наукової діяльності інформаційне забезпечення складають періодичні
видання - наукові журнали, матеріали конференцій, вісники університетів та
наукових установ, звіти по науково-дослідних роботах.
Більшість вищих навчальних закладів не
мають достатньо коштів для повного забезпечення своєї життєдіяльності паперовими
носіями інформації.
З початку 90-х років в життя університету, в тому числі в навчальний процес і
наукову діяльність, почали проникати інформаційні комп’ютерні технології, а з
середини 90-х років і використання світової інформаційної мережі INTERNET для
отримання та обміну інформацією. З’явилась можливість використання підручників,
навчальних посібників та учбово-методичного забезпечення на непа-перових носіях
інформації - дискетах, дисках та в електронних базах даних, які зараз можуть
сягати обсягу в декілька тисяч гігабайт, що відповідає декільком мільйонам
книжок. Це внесло суттєві зміни в погляди на інформаційне забезпечення
навчального процесу та наукової діяльності університету. Зараз база
інформаційного забезпечення включає всі ці компоненти: паперові підручники,
навчальні посібники та періодичні фахові видання; власна електронна бібліотека
навчальної та наукової літератури, якою можуть користуватися всі абоненти
комп’ютерної мережі університету (в КДÓ ім.М.Остроградського
це близько 450 комп’ютерів), і швидкість обміну інформацією в якій становить, як
правило, не менше 100 Мбіт/с; канали доступу до зовнішніх інформаційних мереж -
всесвітньої мережі INTERNET, європейської наукової мережі GIANT,
загальнодержавної навчально-наукової мережі України URAN та регіональних мереж,
якщо вони створені. Швидкість обміну інформацією в каналах доступу до зовнішніх
мереж обмежується фінансовими можливостями вищого навчального закладу і в
більшості університетів становить 128-256 Кбіт/с, і тільки в деяких сягає 1-2
Мбіт/с.
Інформаційне
забезпечення навчального процесу та наукової діяльності університету на
теперішній час в основному здійснюється трьома шляхами. По-перше, шляхом
підтримання на необхідному кількісному та якісному рівнях загально-бібліотечних
та кафедральних фондів підручників, навчальних посібників та учбово-методичних
розробок. По-друге, створенням умов для доступу викладачів і студентів до
світової інформаційної мережі INTERNET з метою пошуку необхідної інформації.
По-третє, шляхом створення власної електронної бібліотеки і умов для
користування нею. Електронна бібліотека [1] є складовою частиною корпоративної
мережі INTRANET університету, до неї мають доступ всі абоненти мережі і
швидкість роботи в ній в більшості випадків не нижче 100 Мбіт/с. Продуктивність
INTERNET-каналу значно нижча. На сьогодні університет має канал з пропускною
можливістю 128 Кбіт/с. Навіть при наявності централізованого регулювання доступу,
в денний час швидкість доступу до INTERNET окремого абонента не перевищує
200-1500 біт/с. Це значно ускладнює отримання більш-менш значних обсягів
інформації. Швидкість передачі інформації в середині корпоративної мережі в
десятки тисяч разів більша. Власна електронна бібліотека університету має
переваги не тільки в порівнянні з інформацією мережі INTERNET, а і в порівнянні
з паперовими бібліотеками як загальноуніверси-тетською, так і кафедральними. Це
відсутність книжкових сховищ, можливість доступу до однієї інформації практично
будь-якої кількості користувачів, можливість роздруку користувачем необхідної
інформації, можливість оперативного введення в базу даних електронної бібліотеки
нової інформації, яка ще не надрукована.
Створення і
організація функціонування електронної бібліотеки вимагають виконання досить
великого обсягу робіт, як підготовчих, так і в процесі функціонування. Одним з
найбільш складних етапів є її наповнення інформаційними матеріалами -
підручниками, навчальними посібниками, учбово-методичними розробками, науковими
виданнями та ін.
Якщо питання створення
класичного бібліотечного фонду відпрацьовані багатьма десятиріччями, а питання
підключення до зовнішніх мереж суто фінансові, то створення та організація
функціонування власної електронної бібліотеки в комп’ютерній мережі університету
вимагає проведення значної науково-дослідної, проектної та розробницької роботи. |
|